При покупці заміської ділянки не завжди є можливість підключити її до центрального водопостачання. Але часто домовласники і не збираються зв'язуватися із зовнішніми водопровідними системами, а бурять на ділянці свердловини або риють колодязі. Незважаючи на те, що пристрій водяної свердловини або колодязя обходиться недешево, все ж таки ці джерела води набагато вигідніше - вода виходить безкоштовна, якість її вища, та й перебої з водопостачанням навіть сьогодні не така вже й рідкість. Однак артезіанські свердловини, тобто такі, з яких вода сама тече вгору, в нашій рівнинній здебільшого країні - величезна рідкість, тому для викачування з підземного водосховища свіжої води буде потрібен насос. Насоси бувають різні, і їх вибір зазвичай залежить від умов, у яких передбачається експлуатувати свердловину, тому слід розглянути асортимент цих пристроїв докладніше.

Перше, на що слід спиратися при виборі насоса – на глибину, з якої передбачається піднімати воду. Якщо свердловина не більше 10 метрів завглибшки, то згодиться поверхневий насос, якщо ж більше 10 метрів – доведеться використовувати насос глибинний. Втім, глибинний насос можна застосовувати для викачування води та з неглибоких свердловин, інша справа, що часто це недоцільно. Однак є й такі потужні поверхневі насоси, які можуть викачувати воду з великої глибини, але знову ж таки – здебільшого це також недоцільно. Тому краще поверхневі та глибинні насоси краще використовувати для неглибоких та глибоких свердловин окремо.

Друге важливе міркування при виборі насоса – кількість води, яку планується споживати в домогосподарстві. Залежно від цього розраховується потужність насоса. Крім цього слід враховувати і протяжність трубопроводу, по якому здійснюватиметься прокачування води, тобто відстань від свердловини (криниці) до будинку та інших водорозподільних пристроїв (наприклад, при поливі саду чи городу), а якщо є басейн, який доведеться часто наповнювати – то й до нього. І ще, про що не слід забувати – за наявності у трубопроводі сполучних вузлів або поворотів опір води зростає, так що цей параметр теж слід враховувати, і купувати насос із деяким запасом потужності приблизно на 15-20%.

Отже, всі насоси, які сьогодні використовуються в заміських домогосподарствах, поділяються на два основні види – поверхневі та глибинні. Поверхневі насоси працюють за принципом висмоктування води зі свердловини, а глибинні за принципом її виштовхування. І в тому й іншому випадку слід правильно розраховувати потужність двигуна, щоб він виконував роботу з достатньою ефективністю.

Поверхневі насоси.

Поверхневий насос - це агрегат, який встановлюється десь поблизу джерела води, а сама вода забирається трубою, що опускається в свердловину. Труба ця називається всмоктувальною і повинна забезпечуватися зворотним клапаном, який розміщується на її кінці. Клапан потрібен для того, щоб після закінчення роботи насоса вода не йшла назад у свердловину, бо для того, щоб знову увімкнути насос, трубу необхідно знову заповнити водою. Таким чином, клапан економить сили і час, проте якщо насос має ежектор, то необхідність у клапані відпадає, оскільки ежектор сам по собі є клапаном.

Поверхневі насоси діляться на дві категорії – відцентрові та самовсмоктуючі. Перші бувають одноступінчастими або багатоступінчастими, ежектора не мають. Одноступінчасті насоси дуже прості в експлуатації, відрізняються надійністю та довговічністю, і коштують відносно дешево. Однак вони мають недолік - надто вже шумлять під час роботи. Багатоступінчасті насоси, на відміну від одноступінчастих, складніші, тому й коштують помітно дорожче. Однак вони мають ряд очевидних переваг – по-перше, вони працюють абсолютно безшумно, по-друге, вони дуже економічні та споживають значно менше електроенергії, ніж одноступінчасті моделі. ККД таких насосів дуже великий, тому багато домовласників, які мають велике присадибне господарство, віддають перевагу саме таким насосам.

Самовсмоктувальні насоси мають ежектор – вбудований або винесений. Насоси з ежектором, як писалося вище, не вимагають установки на кінці труби, що всмоктує, зворотного клапана. Подача води здійснюється шляхом створення вакуумного середовища в трубі, завдяки чому вода ніби всмоктується в трубу. 

Такі насоси за достатньої потужності можуть піднімати воду з глибини навіть більшої, ніж звичайні насоси – до 50-60 метрів. Однак ежектор при роботі створює багатошуму, тому такий насос найкраще встановлювати у спеціальній прибудові подалі від житлового будинку. Винесений ежектор зазвичай опускається в свердловину, тому його робота практично не чутна. Але при цьому слід враховувати, що насоси з винесеним ежектором коштують дуже дорого, і до того ж дуже складні в експлуатації, особливо якщо вода хоч трохи забруднена піском або мулом. Тому багато домовласників віддають перевагу глибинним (занурювальним) насосам, які краще захищені від забруднень.

Глибинні насоси.

Глибинні насоси ще називаються занурюваними, тому що для забору води вони опускаються (занурюються) у свердловину. Якщо свердловина не дуже глибока, то такий насос краще опускати на її дно, щоб у разі різкого зниження рівня води насос при працюючому моторі не виявився вище дзеркала води. В іншому випадку він може відразу ж вийти з ладу, і як мінімум його доведеться ремонтувати, а найчастіше – замінювати на новий. Але є такі моделі з індикаторами поплавця, які в критичній ситуації просто вимикають мотор, запобігаючи поломці насоса. Звичайно, і коштують такі насоси дорожче, зате вони не зламаються в невідповідний момент, так що це найпрактичніший варіант при активному використанні води.

Занурювальні насоси бувають відцентровими або вібраційними, проте останні не рекомендується встановлювати у вузьких свердловинах, тому що при роботі двигуна створюється вібрація, яка може руйнувати стінки свердловини, призводячи до її замулювання і піску. Вібраційні насоси краще використовувати в відносно широких колодязях, укріплених бетонними кільцями, цеглою, каменем, або навіть дерев'яним зрубом. Відцентрові насоси підвішуються в свердловину на тросі - закріплювати їх жорстко на стінках свердловини не рекомендується з тієї ж причини, з якої в свердловинах не використовуються вібраційні насоси.

Обидва види насосів – відцентрові і вібраційні – мають два варіанти забору води, верхній та нижній. У першому випадку насос захищений від засмоктування в нього глини або піску знизу, але якщо він не забезпечений датчиками, що відключають, то стає вразливим при зниженні рівня води. Також насоси бувають одноклапанними та двоклапанними, другі потужніші, але й дорожчі.

Занурювальні насоси, незалежно від типу, приєднуються до труби, якою вода йде нагору, за допомогою перехідників, що закріплюються хомутами. При цьому на нижньому кінці труби вище за насос слід поставити зворотний клапан, щоб при закінченні роботи вода не йшла з системи назад в свердловину. У заглибних насосах є свій зворотний клапан, але він не завжди може добре тримати стовп води, особливо якщо свердловина дуже глибока.

Охолодження мотора насоса свердловин забезпечується досить активним рухом води по вузькій свердловині. Якщо ж такий насос передбачається використовувати в колодязі або в досить широкій за діаметром свердловині, де водяні потоки мають набагато меншу інтенсивність, то слід купувати насоси зі спеціальними охолоджуючими двигун кожухами.

Насамкінець слід сказати, що при виборі насоса в магазині слід дуже добре вивчити документацію до нього. У цій документації вказані точні параметри виробу, серед яких найголовніший – це потужність, яку він може розвивати. Не зайвим буде нагадати, що краще купити насос хоч і дорожче, але від перевіреного виробника, який повністю відповідає за свою продукцію. У жодному разі не можна купувати китайські підробки, навіть якщо вони йдуть під відомими брендами. Як правило, такі вироби виготовляються некваліфікованими робітниками, з не зовсім якісних матеріалів, з порушеннями технології, і швидко виходять з ладу, не витримавши навіть гарантійного терміну.