Термомодернізація індивідуальних одноквартирних будинків у сільській місцевості.
Фахівці компанії «Данфосс» поділилися практичним досвідом термомодернізації індивідуальних одноквартирних будинків у сільській місцевості і відповіли на питання, що часто ставляться на цю тему.
Мій будинок у селі.
Це старий будинок, який десятки років у міру можливості ремонтували та оновлювали. Наразі витрати на його обігрів значно збільшилися. Щоб менше платити, доводиться сильно заощаджувати на опаленні. Чи можна зробити будинок теплим, не збільшуючи витрати на опалення?
Ми розпочали з визначення причин великої витрати тепла.
Стан одноквартирних будинків у сільській місцевості часто однаково гнітюче. Стіни, горищні перекриття, вікна та вхідні двері – через ці конструкції йде більша частина теплової енергії, що витрачається на опалення.
Крім того, в таких будинках часто встановлені застарілі котли, що також призводить до надмірної витрати енергоресурсів (газу, вугілля, дров), які згодом стають дедалі дорожчими.
Тільки з цих двох причин ми, власники одноквартирних будинків, змушені витрачати на опалення в 2-3 рази більше, ніж можливі витрати в будинках сучасної споруди.
Причини зрозумілі: тепер важливо вирішити, з чого почати.
Оскільки самі мешканці не є фахівцями у сфері енергоефективності, їм буде складно самостійно визначити, що першим замінити чи відремонтувати у будинку, щоб отримати максимальний ефект від витрачених на ремонт грошей.
Щоб вибір був правильним, слід звернутися за консультаціями до спеціалістів – енергоаудиторів. Вони визначать проблеми з енергоефективністю конкретного будинку та порекомендують рішення.
При цьому доцільніше звертатися до незалежних експертів, які не пов'язані з конкретними виробниками обладнання або матеріалів. Оптимальним варіантом буде звернення до компетентної проектної організації, де можна буде, за необхідності, замовити розробку відповідної проектної документації.
Ми впізнали нове слово – термомодернізація.
Поспілкувавшись з енергоаудиторами, ми дізналися, що необхідно провести термомодернізацію нашого будинку. Процес термомодернізації одноквартирного будинку, нам пояснили, здійснюється у трьох напрямках:
– утеплення будівельних конструкцій, що захищають (стіни, дах, підлога, вікна, двері);
– модернізація систем опалення та вентиляції;
- Використання енергії з відновлюваних джерел.
Почнемо з утеплення.
Як виявилося, найбільше наш будинок втрачає дороге тепло через стіни, горищні покриття та перекриття над підвальними приміщеннями, вікна та двері.
Тепловтрати через зовнішні стінки більшості будівель становлять від 20% до 45%.
Усунути ці втрати можна за рахунок утеплення зовнішніх стінок. Для цього часто застосовуються дві базові технології: облицювання стін теплоізоляційними матеріалами та теплоізоляційні штукатурки.
Для облицювання стін застосовуються в основному мінераловатні (скловата, шлаковата і кам'яна або базальтова вата) та полістирольні (пінопласт та екструдований полістирол) теплоізоляційні матеріали. Облицювальні матеріали виконуються у вигляді плит або рулонів різної товщини, кріпляться до стін за допомогою спеціальних монтажних клеїв і фіксуються дюбелями. Таке облицювання вимагає захисту від попадання вологи, що забезпечується захисними штукатурками, які наносять безпосередньо на шар теплоізоляції. Ці штукатурки є також декоративним (оздоблювальним) шаром зовнішніх утеплених стін.
Іншим варіантом захисту теплоізоляції є так званий «вентильований фасад». Суть його полягає у створенні між шаром теплоізоляції та обробною поверхнею, що виконується з керамічних плит або повітряного прошарку (сайдингу), завдяки якому волога, що потрапляє на теплоізоляційний шар, швидко випаровується. Технологія утеплення зовнішніх стін шляхом облицювання може бути використана для всіх видів стін з будь-яких матеріалів, навіть глинобитних і саманних.
Теплоізоляційні штукатурки для утеплення зовнішніх стін виготовляються на основі спучених матеріалів (вермікуліту або перліту), що використовуються як наповнювач. Ці матеріали після спучування мають дуже високі теплотехнічні характеристики, що забезпечують тепловий захист стін і поліпшення їх зовнішнього вигляду. Як правило, утеплення методом оштукатурювання застосовується для стін, виконаних із матеріалів для кладки (цегляних, блокових) або монолітних (шлакобетонних, бетонних та ін.).
Навіть цей короткий виклад існуючих методів утеплення зовнішніх стін свідчить про широку гамму можливостей підвищити енергоефективність зовнішніх конструкцій, що захищають.
Технології утеплення горищних перекриттів та перекриттів над підвальними приміщеннями схожі з технологіями утеплення стін, хоча мають свою специфіку, пов'язану з переважно горизонтальним розміщенням цих конструкцій. Фахівець-енергоаудитор може порадити, як грамотно здійснити подібне утеплення.
Заміна застарілих вікон – наступний етап утеплення будівлі.
За оцінками фахівців, втрати тепла через застарілі вікна становлять від 15% до 25%. Сьогодні на ринку представлено десятки типів вікон. Вони різні за застосовуваними матеріалами: дерев'яні, деревометалеві, металеві, металопластикові. Розрізняються вікна і по склопакетах, що застосовуються: однокамерним і двокамерним, з наповненням спеціальними газовими сумішами, із застосуванням світловідбивних плівок і покриттів. Розрізняються вони і за вартісними показниками. Сьогодні кожен домовласник може вибрати тип вікон, виходячи зі своїх побажань та матеріальних можливостей. Однак основним критерієм вибору має бути відповідність вікна до нормативних вимог, визначених для регіону, де розташований будинок. Ця відповідність встановлюється відповідним сертифікатом, який має пред'явити будь-який виробник вікон. Аналогічно слід підходити до заміни зовнішніх вхідних дверей.
Тепер розглянемо як можна модернізувати систему опалення будинку.
Стан та ефективність роботи системи опалення у приватному будинку суттєво впливає на скорочення енергоспоживання. Свого часу, через масову газифікацію населених пунктів, багато домовласників перейшли на опалення своїх будинків з використанням газових котлів. За копійчаної вартості газу це рішення було найбільш економним. Сьогодні ж, коли тарифи на газ зашкалюють, багато домовласників не в змозі забезпечити комфортне опалення свого житла. Як показує практика, щомісячні витрати на придбання газу для опалення навіть невеликого будинку в опалювальний період перевищують 2000 грн., що далеко не по кишені більшості домовласників. Невипадково сьогодні спостерігається тенденція масової відмови населення від природного газу для опалення індивідуальних будинків та перехід на альтернативні види палива.
Часто господарі будинків заміняють газові котли на твердопаливні, застосування яких дозволяє в 1,5-2 рази скоротити витрати на опалення. Такі котли можуть працювати на кам'яному куті, пелетах чи дровах. При цьому сучасні твердопаливні котли обладнані автоматизованою системою подачі палива, що підтримує стабільне горіння та відповідними засобами автоматики, що регулюють процес горіння та подачі теплоносія на опалювальні прилади. В окремих випадках ефективною може бути заміна газових котлів на електричні, а також перехід до системи опалення з використанням електричних нагрівальних кабелів та матів – так звана «тепла підлога».
Існують й інші системи опалення та їх поєднання. Так часто системи водяного опалення поєднуються з електричним опаленням. При цьому економічний ефект досягається при включенні електроопалення вночі, коли діє 50% знижка на тариф за електроенергію. Аналогічно працюють і акумулятивні системи опалення - теплова енергія, вироблена за дешевшим тарифом, накопичується в спеціальних баках-акумуляторах і потім, при вимкненому опаленні, прямує на обігрів приміщень.Модернізація вентиляційних систем та використання можливостей рекуперації може також допомогти заощадити енергоресурси під час опалення.
Рекуперація тепла – це процес підігріву холодного припливного повітря теплом повітря, що видаляється з приміщень, нагрітого за допомогою теплообміну в спеціальних пристроях – рекуператорах. Завдяки цьому значна частина теплової енергії повертається в приміщення, і для підтримки в них теплового комфорту її знадобиться значно менше.
Встановлення приладів регулювання на кожному опалювальному приладі в будинку також сприяє досягненню вагомих результатів економного витрачання енергоресурсів при опаленні.
Це стосується як водяних, так і електричних опалювальних систем. З їхньою допомогою можна встановлювати температурний режим у кожному конкретному приміщенні – знижувати у нічний час або переводити на мінімальну температуру в період відсутності мешканців у приміщенні. Таким чином, додатково можна заощаджувати близько 20% теплової енергії, що витрачається на опалення будинку.
Ще один напрямок термомодернізації – використання енергії з відновлюваних джерел.
Домовласник сьогодні має широкі можливості у цьому напрямі. Так, для гарячого водопостачання почали активно застосовуватися сонячні колектори. Це нескладне обладнання може використовуватися практично у всіх регіонах України та приносити значний економічний ефект. Для вироблення електроенергії вже не рідкісні випадки використання сонячних батарей (фотовольтажних установок), які перетворюють променисту енергію на електричну, а також вітрогенераторів. Непоодинокі приклади застосування для вироблення електроенергії міні гідроелектростанціями. Впровадження подібних сучасних технологій потенційно можуть дозволити перетворити житловий будинок на будівлю з нульовим енергоспоживанням. І подібна практика існує: у світі успішно експлуатуються тисячі таких будівель. Все залежить від ціни питання.
Сучасні технології пропонують широкі можливості для вдосконалення систем опалення, а також суттєвого скорочення споживаних енергоресурсів та розміру оплати за їх використання. Можна обмежитися і найпростішими заходами: наприклад, замінити застарілий котел більш економічним, але кардинально цим проблеми з опаленням вирішити не вдасться. Щоб досягти найефективнішої роботи системи опалення приватного будинку, слід на початковому етапі звернутися до фахівців, які допоможуть із існуючого технологічного різноманіття вибрати найбільш оптимальний та економічний варіант для вирішення проблем саме цього будинку.
Специфіка термомодернізації індивідуального будинку в тому, що рішення щодо реалізації того чи іншого заходу приймаються його домовласником.
Якщо у багатоквартирних будинках такі рішення потребують згоди більшості співвласників квартир, то для одноквартирного будинку все вирішує його господар. Це створює низку переваг і спрощує процес термомодернізації.
Безумовно, термомодернізація індивідуального будинку – недешевий захід.
Не кожен домовласник має можливість вкласти десятки тисяч гривень на підвищення енергоефективності свого будинку. Більшості мешканців без зовнішнього фінансування не обійтися. Тому в Україні почали реалізовуватись державні програми підтримки реалізації заходів щодо підвищення енергоефективності будівель. Здебільшого вони пов'язані із частковим погашенням кредитів, взятих домовласниками на термомодернізацію свого житла. Такі програми сьогодні досить ефективно працюють за кредитами, які взяті на заміну газових котлів на твердопаливні, а також на утеплення будівель. Водночас кошти, вкладені в термомодернізацію, мають чітку тенденцію до самоокупності. Будь-який грамотно виконаний термомодернізаційний захід призводить до економії енергоресурсів, а отже, до зниження плати за їх використання. Отримана таким чином економія через певний час компенсує витрати, вкладені у підвищення енергоефективності будівлі та надалі приноситиме економічну вигоду у вигляді скорочення оплати за спожиті енергоресурси. І чим повніше буде виконано комплекс термомодернізаційних заходів, тим більшою буде ця вигода.
Компанія Снаб-Резерв - дистриб'ютор провідних європейських виробників
Форма підписки
Підпишіться на отримання інформації
2017 © Всі права захищені.