Взимку температура в приміщенні має бути досить високою для комфорту, але досить низькою, щоб не завищувати енергетичні витрати. Орієнтуючись на гасло: так тепло, як потрібно, і так прохолодно, як можливо – ми розуміємо, що пошук «ідеальної» температури відіграє велику роль. У статті з німецького порталу heizung.de ви дізнаєтесь більше.

Фізіологія: Так температура в приміщенні впливає на людину.

Дослідження однозначно підтверджують, що температура в кімнаті може впливати на самопочуття мешканця – на його психіку, продуктивність та фізичний стан. Якщо занадто холодно і неприємно, людина іноді почувається хворою і нудьгує за домашнім комфортом. Якщо занадто тепло, це може призвести до втоми та млявості, а також до головного болю або загальної слабкості. Навіть якщо зовсім не зважати на витрати на опалення, пошук ідеальної температури в приміщенні має велике значення для самопочуття людини. А тому, хто знає, скільки заощаджених грошей йому приносить кожен градус, на який знижується стовпчик термометра, буде ще легше зрозуміти важливість цього питання.

Немає жодного конкретного значення температури, ідеального всім: велику роль грають звички та індивідуальні властивості жителів. Тому, хто лежить на дивані, працює за столом, швидше позначиться низька температура, ніж його сусідові, який грає з дітьми або просто активно рухається квартирою. Фахівці визначають ідеальну температуру у житлових приміщеннях у проміжку між 20 та 24 градусами Цельсія. Якщо говорити ще точніше, 22 градуси – майже завжди добрий орієнтир. У спальних кімнатах зазвичай трохи холодніше, тому що тут людина накривається ковдрою, і тепло, віддане тілом, зберігається під нею. Тут вистачить 18-19 градусів. Але такі параметри як одяг, харчування, фізична активність і навіть власна вага завжди відіграють певну роль.

Економія: Як температура у приміщенні переноситься на енергетичні витрати.

Восени, взимку та протягом більшої частини весни на вулиці холодніше, ніж у приміщенні – це зрозуміло. Частину цієї різниці можуть покрити теплоізоляція та тепло, яке віддають побутові прилади та самі жителі. Але більшість покривається за допомогою опалювальної системи. Зрозуміло, що тут виникає пряма залежність із витратами на опалення. Діє просте правило: чим вище встановлена ​​бажана температура, тим більше витрати йдуть на її досягнення та зміст. Змінними, які впливають на величину витрат, є теплоізоляція, розміри вікна, через яке тепло втрачається, та переохолоджені приміщення, в яких треба спочатку прогріти внутрішні стіни, меблі та підлогу.

Якими високими можуть бути додаткові витрати на підвищення температури, показує такий коефіцієнт: за кожний додатковий градус.
Необхідно заплатити зайвих 6 відсотків. Якщо площа для опалення велика, і витрати вже досить високі, то цей приріст також зростає у значну суму – при тому, що різниця в один градус не завжди відчутна. На термостатах систем опалення аналогової моделі температура 21 градус Цельсія приблизно відповідає третьому ступеню. П'ятий ступінь зазвичай налаштований на 28 градусів. Цифрові термостати температуру в приміщенні можна налаштувати краще і точніше. При цьому процес можна автоматизувати, що дозволяє уникнути переохолодження кімнат – щоб потім нагріти їх швидше та з меншими витратами. Загалом слід уникати переохолодження приміщень. Температура повітря в них нагрівається тільки після того, як прогріються меблі та все інше.